Термін "Когнітивна наука"

 Термін «когнітивна» в когнітивній науці «використовується для будь-якого виду психічної роботи або структури, що можуть бути вивчені в точних термінах» (Джордж Лакоф та Марк Джонсон^[en], 1999). Ця концепція є дуже широкою, і не слід плутати з тим, як «когнітивний» використовується в деяких традиціях аналітичної філософії, де термін має справу лише з формальними правилами.

Найбільш ранні записи із словом «когнітивний» в Оксфордському словнику англійської мови означають приблизно «те, що стосується дії або процесу пізнання». Перший запис 1586 року показує, що слово свого часу використовувалось в контексті обговорення теорії пізнання Платона.

Когнітивна наука є міждисциплінарним проектом, що об’єднав філософські теорії свідомості (Philosophy of Mind and Consciousness) і пізнання з науковими дослідженнями у галузі нейрофізіології, лінгвістики, психології та штучного інтелекту. Рання когнітивна наука формувалась під впливом концепції штучного інтелекту, сучасна надихається нейронаукою.

У когнітивістиці спільно використовуються комп'ютерні моделі, взяті з теорії штучного інтелекту, і експериментальні методи, узяті з психології і фізіології вищої нервової діяльності, для розробки точних теорій роботи людського мозку.

Часто відзначають , що когнітивістика багато в чому завдячує своєю появою вченню про ноосферу . Ключовим технічним досягненням, які зробили когнітивістику можливою, стали нові методи сканування мозку. Томографія, електроенцефалографія та інші методи вперше дозволили зазирнути всередину мозку і отримати дані про його роботу. Важливу роль зіграли і все потужніші комп'ютери.